Все
Отредактировано:08.04.08 21:36
ПОЕТИЧНА КОЛОНКА:
_______________________________
***
Життя мина... Лишається стерня...
А пригадалось, як в серпневім лузі
Я осідлала білого коня
На заздрість боязкій своїй подрузі.
А кінь баский - не хоче в стремена,
Вуздечку рве, аж залишає рани,
І я в сідлі, така собі, одна,
Лечу крізь вітер, через луг і трави.
Лечу галопом, наче із століть,
І відчуваю - дух перехопило.
Яка то воля - просто так летіть,
Яка то розкіш - підкорити тіло.
... І раптом кінь спинив політ оцей,
І миттю різко став серед калюжі,
І вперше впала я у бруд лицем
На радість боязкій моїй подрузі.
... Відмився бруд. Загоїлись синці.
Життя пішло нестримно, мов по кругу...
Нема коня - одні лиш "жеребці",
Нема подруг - лиш сором за подругу.
(Наталя Баклай)